Незаконный отказ ГНИ включать адвокатское объедение в Реестр неприбыльных учреждений и организаций – эта правовая неграмотность или перестраховка должностных лиц?…

photoАдвокатське об’єднання «Адвокатська Компанія «Якових та партнери» (надалі Компанія) звернулася  до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі ДПІ), з Реєстраційною заявою за Ф.1-РН від стосовно включення Компанії до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

26.10.2012 року, з підстав відсутності даних про розгляд органом ДПІ зазначеної реєстраційної заяви Компанії, до  ДПІ додатково направлений лист, в якому роз’яснялося, що Статутні документи Компанії відповідають всім нормам Податкового кодексу України ( далі ПКУ) в частині неприбутковості, законних підстав у відмові про включення до Реєстру неприбуткових організацій Компанії не вбачається. Тому відмова у реєстрації буде розцінена як навмисна перешкода здійсненню правомірної діяльності Компанії, з наступним зверненням до органів прокуратури України.

Не зважаючи на законні вимоги Компанії, згідно отриманої відповіді із ДПІ у включенні Компанії до Реєстру неприбуткових установ та організацій відмовлено.

Компанія звернулася до Державної податкової служби в Одеської області ( далі ДПС) з відповідною скаргою (у порядку адміністративного оскарження) на бездіяльність ДПІ.

Згідно отриманого із ДПС листа, Компанії  відмовлено у задоволені скарги, з посиланням на п.п. 14.1.121 п.14.1 ст.14, п.п.14.1.268 п.14.1 ст. 14, п. 157.1 ст.157,  п. 157.6 ст.157 ПКУ ПКУ від 02 грудня 2010 р. №2755-VI. Так як, ст.5 Статуту Компанії «Майно компанії» передбачає, що джерелами формування майна Компанії є одержання прибутку (в супереч п.п.14.1.121 п.14.1 ст.14 Кодексу). Запропоновано внести зміни у Статут з метою приведення у відповідність вимогам ст.157 ПКУ. У випадку не виконання вищезазначених вимог Компанія залишиться на загальній формі оподаткування.

Лист ДПІ фактично є відмовою Компанії у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а в листі ДПС незрозуміло, чи Компанії відмовлено в скарзі, чи повернуто скаргу за порушення оформлення та не дотримання 10 денного терміну подання скарги (що не відповідає дійсності).

Знаючи та розуміючи своє право звернутися до суду з відповідним позовом, але бажаючи зрозуміти підстави неправомірного позбавлення Компанії посадовцями ДПІ та ДПС права бути включеною Реєстру неприбуткових установ та організацій, ми, відповідно до  п.56.2, ст.56 ПКУ звернулися до Державної податкової адміністрації України (далі ДПА), як до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

 

Так що підштовхує посадових осіб податкових органів,  протиправно відмовляти Компанії в задоволенні її законних вимог та не  виконувати свої обов’язки. Враховуючи, що наведені нижче обґрунтування достовірно відомі (і сподіваємося що зрозумілі) в ДПІ, ДПС та ДПА, чи є незаконна відмова включати нашу Компанію та інші об’єднання до Реєстру неприбуткових установ та організацій «вказівкою зверху», чи це просто правова неграмотність  і навіть перестраховка відповідних посадовців.

 1. Зазначеними органами безпідставно не прийнято до уваги, що Компанія зареєстрована (легалізована) саме Державною реєстраційною службою України, отримала свідоцтво і саме як адвокатське об’єднання включено до державного реєстру підприємств та організацій Украині  з ідентифікаційним кодом.

Статут Компанії містить посилання на передбачені:

п.157.10 ст.157 ПКУ норму, що доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у підпунктах «а» і «в» пункту 157.1 цієї статті, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

п.157.13 ст.157 ПКУ норму, що у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (надалі Закон) визначено, що  адвокатська діяльність — незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до Статті 2 Закону, адвокатура України — недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 15 Закону передбачено, що адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об’єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.  Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.  Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України ( далі ГПУ) підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 52 ПКУ некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб’єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом. Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

Згідно з наданим Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України роз’ясненням від 21.03.2008 № V/3-71, адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою, у значенні статті 3 ПКУ, а адвокат не є суб’єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність.

Тобто, враховуючи вищевикладене, адвокат та адвокатське об’єднання не займаються підприємницькою діяльністю, отже, не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, адвокатське об’єднання є юридичною особою — професійною організацією адвокатів, яка не займається підприємницькою діяльністю, метою якої є здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Виходячи з того, що адвокатське об’єднання здійснює некомерційне господарювання, воно може бути зареєстровано в органах податкової служби як неприбуткова організація.

Даний висновок підтверджений Рекомендаціями Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об’єднань та адвокатів як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, затвердженої Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 18.03.2011 № VI/4-97.

Підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації — підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Відповідно до статті 157 ПКУ ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які, зокрема, є громадськими організаціями, створеними з метою надання соціальних послуг, правової допомоги, культурної, н діяльності (п. «б» п.157.1 ст.157).

Пунктом 157.15 статті 157 ПКУ встановлено, що статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що неприбутковими організаціями є організації основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством та статутні документи такої організації повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку.

Таким чином, в статутних документах неприбуткової організації при визначенні мети її створення має бути чітко зазначено про те, що основною метою її діяльності є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності, меценатства та іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Згідно пункту 2.1 Статуту Компанії, встановлено, що метою створення Компанії — є сприяння, підтримка, організація та забезпечення адвокатської діяльності Партнерів, які здійснюють захист прав, свобод та представництво законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, їх філій та представництв, чи надають іншу правову допомогу передбачену Законом. Тобто зазначено що Компанія створена без мети одержання прибутку, тому у відповідності до підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14, підпункту «г» пункту 157.1 статті 157 ПКУ, статей 1, 2, 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є неприбутковою організацією.

В пункті 2.2 Статуту, визначено основні види діяльності Компанії  ідентичні викладеним у у Законі.

 З огляду на викладене, Статут Компанії не суперечить вимогам чинного законодавства встановленим до статутних документів неприбуткових організацій.

 

2. У відповідності до статті 52 ПКУ, Компанія здійснює некомерційне господарювання, спрямоване на досягнення соціальних результатів без мети одержання прибутку.

Відповідно до підпункту «г» пункту 157.1 статті 157 ПКУ зазначена стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є іншими,  ніж визначені в підпункті «б» цього пункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів.

Згідно із пунктом 157.12 статті 157 ПКУ з метою оподаткування центральний орган державної податкової служби веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту. Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Зі змісту зазначених норм права вбачається, що неприбуткова організація звільняється від оподаткування згідно положеннями статті 157 ПКУ після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби.

Такий порядок встановлено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011 № 37. Згідно з пунктом 5 цього Порядку при включенні неприбуткової установи та організації до бази Реєстру їй за кодом ЄДРПОУ ставиться ознака неприбуткової установи чи організації, якою є нумерація установ та організацій за окремими групами відповідно до пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу. При визначенні структури ознаки неприбуткових установ та організацій необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, законами України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації, тощо.

Пунктами 1, 2 та 3 розділу ІІ Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 за № 161/18899, встановлено, що включення неприбуткової установи та організації до Реєстру проводиться органом державної податкової служби за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості згідно з пунктом 5 розділу I цього Положення.

Згідно із зазначеним вище Порядком присвоєння установам та організаціям ознаки неприбутковості здійснюють державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції (далі — місцеві органи державної податкової служби) відповідно до такої структури ознаки:

5.4. (0011) — інші, ніж визначені в підпункті «б» пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів (підпункт «г» пункту 157.1 статті 157 розділу III Кодексу).

Приймаючи незаконні рішення, посадовці ДПІ, ДПС не враховано те, що статус Компанії повністю відповідає ознакам неприбуткової організації, що може бути віднесена до зазначеного Реєстру за відповідною ознакою неприбутковості, а тому було прийнято необґрунтоване рішення про відмову у внесенні Компанії до Реєстру неприбуткових організацій.

Крім того, ні Податковий кодекс, ні Положення про Реєстр неприбуткових установ (організацій) не ставлять вимог, що саме ті чи інші положення про неприбутковість повинні бути відображені в установчих документах. Водночас Положення передбачає подання копії передбачених законом документів та заяви організацією, для включення в Реєстр, що Компанією було виконано.

Згідно із п. 157.2 ст.157 ПКУ встановлено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті «а» пункту 157.1 цієї статті .

Водночас абзацом 2 п.157.11 ст.157 ПКУ передбачено, що у  разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2-157.9 цієї статті, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Аналіз вищенаведеної норми дає підстави для висновку, що, по-перше, Податковий Кодекс України передбачає можливість  отримання неприбутковою організацією доходу із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2-157.9 Кодексу, тобто можливість отримання доходів  які надходять таким неприбутковим організаціям не від ведення їх основної діяльності і звільняються від оподаткування; по- друге, передбачає можливість отримання неприбутковою організацією доходу, який є базою оподаткування

Отже, Податковий кодекс України та Положення про Реєстр неприбуткових установ (організацій) є податковими актами якими регулюється порядок включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ (організацій), і які не перешкоджають внесенню Компанії  до Реєстру неприбуткових організацій, які крім доходів від своєї основної діяльності отримують дохід із інших не заборонених законодавством джерел.

Крім того, згідно абзацу 3 п.157.15 ст.157 ПКУ, статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

Таким чином, посадовці ДПІ та ДПС неправильно розуміють зазначене положення ПКУ?

 В зазначеній нормі не вказано, що Статут Компанії повинен містити тільки вичерпаний перелік видів її діяльності, які не передбачають одержання прибутку, тобто визначені пунктами 157.2-157.9 ПКУ.  Зобов’язуючи  Компанію зазначити в Статуті вказаний перелік видів діяльності, законодавець на відміну від ДПІ не заборонив Компанії зазначити в Статуті та здійснювати інші види діяльності, роз’яснивши тільки порядок їх оподаткування. Тобто не заборонив включення Компанії до Реєстру неприбуткових установ (організацій)

 

Також ДПІ та ДПС не взяли до уваги той факт, що згідно п.157.14 ст.157 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Зазначене узгоджується із п.1 розділу IV Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 за № 161/18899

Таким чином, порушення положень ПКУ може бути підставою для  виключення Компанії із Реєстру неприбуткових організацій (установ), як передбачено Положенням про Реєстр неприбуткових організацій та установ.

З огляду на викладене, ДПІ та ДПС не бажають враховувати, що Статут Компанії — не суперечить чинному законодавству відповідно до якого створено адвокатське об’єднання, що безпосередньо підтверджено рішенням центрального органу – Державною реєстраційною службою України. Тому відсутні законні підстави як для відмови  у включення, так і виключення Компанії із Реєстру неприбуткових організацій (установ) відповідно до п.157.14 ст.157 ПКУ.

3. Свою оцінку порядку включення до Реєстр неприбуткових установ (організацій) дали суди, яки зазначили, що «Законодавство України, що визначає порядок державної реєстрації громадських організацій, передбачає обов’язок органу або особи, яка здійснює реєстрацію, перевіряти подані до реєстрації установчі документи на предмет їх відповідності законодавству України. Той факт, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи, свідчить про відповідність даних документів Закону України «Про об’єднання громадян» та розповсюдження дії даного Закону на його діяльність, а отже, підтверджує факт його неприбутковості»;

Виходячи з вищевикладеного, як розцінювати бездіяльність ДПС та ДПІ у зв’язку із відмовою внесення Компанії до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

У який спосіб (крім довгострокових судів) можливо зобов’язати посадовців виконувати свої обов’язки відповідно до закону, та  не порушувати права неприбуткових об’єднань, не скоювати перепони, а під час і довгострокові до вирішення відповідних справ у судах. Можливо це робиться навмисно? Але який в цьому сенс.

У випадку не згоди з викладеними думками, просимо їх спростовувати або доповнювати… Так як опубліковані думки автора, що діє від імені Компанії, є його суб’єктивними  думками , що не знайшли спростування у Партнерів Компанії.

Поделиться в соц. сетях:

Запись опубликована в рубрике Новости. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий